Реферат на тему музичні ритми америки

Реферат На Тему Музичні Ритми Америки.
Американська класична музика другої половини сучасності: основні тенденції розвитку 2. Джон Кейдж 3. Семюель Барбер 4. Когда я консультировал реферат на тему 'Матренин. Джаз народився у Новому Орлеані і поєднував енергійні ритми африканських рабів із. Музична культура Америки нагадувала свого роду плавильний казан, у якому. Браузер может ругаться, т.к. Сайт не оптимизирована для массового использования! Если файл не скачивается - перейдите в загрузки и нажмите 'сохранит.

У этого термина существуют и другие значения, см. Музичні ритми Америки. Види і напрями сучасної популярної музики: блюз, джаз. ФіліпГласс 5. АланХованесс Список літератури 1. Американська класична музика другої половини сучасності: основні тенденції розвитку Наприкінці 50-60-х рр. Скачать Программу Для Раздевания Девушек На Фото.

Музичне мистецтво і в Америці сталосубсидироваться більш планомірно і цілеспрямовано - було створено федеральні фонди (Національний фонд мистецтва, 60-ті рр.), фонди у деяких штатах, муніципалітетах. Важливе значення мають фонди Форда, Рокфеллера, Фулбрайта. Продовжує функціонувати і системи меценатства. Форми музичного мистецтва, які входять у сферу комерційних відносин, потрапляють у повну залежність від дотацій цих фондів, які, в такий спосіб, визначають політику галузі культури (виконання, видання, запис на грамплатівки творів багатьох американських композиторів, організація фестивалів сучасної музики тощо.). До провідних композиторів США входять У.Персикетти, П.Меннин,Р.Л. Фінні та інші автори переважно симфонічних, камерно-інструментальних і хорових творів. У творчості більшу частину композиторів, що працюють у цей час, - Р.Кубика, Р.Уорда, Р.Бинкерда, Р. Келлі, Б.Лииса - відчутно пристрасть донеоклассицизму.

Вінсент, З.Эффинджер, У.Бергсма та інших. Тяжіють для використання елементів фольклорного «американізму», Л. Кьорчнер, Дж.Рочберг, Еге.Имбри, М.Рорем використовують серійну техніку. Композиторське творчість США зберігало загалом традиційний характер, те з 50-х рр. Посилюються експериментальні тенденції. Кейджа, яке відіграло значну роль посиленні тенденцій авангардизму до й ін. Країнах, експериментаторство стає основним принципом творчості, його «філософією». Музична діяльність Кейджа є серію експериментів («Удавані пейзажі» №1–4, «4 хв. 33 сек.», концерт для фортепіано з оркестром та інших.), що призвели до утвердження ролі випадкового, «ненавмисного» (>indeterminacy), потім - до відмові музики як мистецтва взагалі («>антимузика»).Экспериментаторство у сферісоноризма, й у що свідчить що з древніми релігійно-філософськими концепціями, характерне й до творення X.Парча (вони відбито у своїй книжці «>Генезис музики», 1949), який виконання своїх творів, зокрема. «Едіп», «Барстоу» та інших., сконструював ряд оригінальних музичних інструментів.

Творчість Про.Люнинга і У.Усачевского (часто працювали у співавторстві) пов'язані з електронної музикою (їхня спільна твір «>Рапсодические варіації» та інших.). Творчість А.Хованесса, Л.Харрисона і ЧуВеньчуна свідчило про сильнішому інтерес довнеевропейским культурам, особливо до азіатським, що значно пов'язані з інтенсивної еміграцією з Японії, Південна Корея в 50-х рр., ні з гастролями багатьох музикантів із багатьох країн Азії, зокремаРавиШанкара, Алі Акбар Хана (Індія) та інших. Зацікавленнявнеевропейским культурам сприяв подальшого розвиткуетномузикологии (діяльність А.Ломакса, А.Мерриема, Б.Нетля, М. Худа, До.Уоксмена та інших.). Серед опер 50-х рр. Виділяються «Потужний Кейсі» (1953) Шумена, «Ласкава земля» (1954)Копленда, «>Обмененние голови» (по Т. Манну, 1954) П.Гленвилл-Хикс, «Бравий вояка Швейк» (1958) Р.Керки, «Ванесса» (1958) Барбера, опери Робінсона, X.Вейсгалла та інших. У 1950-ті рр. Серед американських композиторів виник інтерес до камерної опері («Хвилювання на Таїті», 1952, Бернстайна; «Сусанна», 1955, До.Флойда; опери Л.Фосса, Л.Хойби та інших.); з'явилися такожтелеопери («>Амал і нічні гості», 1951, Менотті й ін.). Відкрилися оперні театри (в Далласі, Сент-Луїсі, Пітсбурзі,Санта-Фе), студії (нині у США прибл.

1000 оперних труп); багато композиторів що з постановниками і виконавцями експериментують у пошуках нових форм стосунків з слухачами (часто це пов'язано з залученням аудиторії на дію спектаклю).


Новинки: